Дорогі друзі, колеги!
Світ бореться з епідемією, яка показала крихкість і слабкість людини ХХІ століття. Люди, які долали тиранію та ідеологію, сьогодні опинилися безпорадними перед чимось маленьким, чого ми навіть і не бачимо оком.
Цирк в свою чергу перемагав спалення, заборони, чуму - і середньовічну, і ХХ століття… Цирк перемагав і тиранів і диктаторів. Головне, щоб у серцях глядачів не було байдужості. Цирк робить нас живими, бо кожна вистава - це зіткнення й переплетіння енергій, зосереджене в трюку або комічному конфлікті. Циркове мистецтво - це квінтесенція людини, яка любить і ненавидить, страждає й допомагає, тікає й рятує, божеволіє й возвищується над абсурдом.
Коли нацистська авіація бомбардувала Київ, артисти продовжували виступати, щоб надихнути глядачів, щоб подарувати позитив і надію.
Цирк дарує людям можливість проживати інші життя, змінюватись, ставати кращими. А людство ніколи не відмовиться від того, що любить. І саме з цирку походить наша культура: і прадавня, й теперішня. Первісне ритуальне дійство, у якому людина переживала зв'язок із космосом і богами, - це вже вистава.
Сьогодні я не маю сумніву, що після кризи відбудеться «бум» мистецтва. Це закономірно: криза або призводить до занепаду, або змушує іти вгору. І я дуже хочу, щоб ми пережили «бум» циркового життя. Саме тому за найжорсткіших умов боротьби з епідемією не можна нехтувати інвестиціями в культуру. Усі економічні прогнози зводяться до одного: після найтемнішої ночі настане світанок. І ми маємо пережити цю ніч, усвідомивши власну вразливість й мізерність. Але в цирку ми сильні, бо ми – разом!
В цирку є велич: і в артистах, і в глядачах, які виходять після перегляду вистави щасливими. А щастя - це уміння бути щасливим. Ми сильні в єднанні оплесків, сильні в роздумах, що виринають під час перегляду. Цирк породжує емоцію й рух душі, енергію думання й самозмін.
Сьогодні ж раджу всім за можливості переглядати в інтернеті прекрасні вистави, які на власних веб-сторінках репрезентують українські цирки, наприклад, за участю артистів Державної циркової компанії України. Це – невід’ємна складова історії нашої культури. Але погодьтесь: ці вистави й за часів сьогодення - як свіже повітря, якого потребує перелякана душа, схована за захисними масками. Ми не можемо сьогодні піти до цирку, але можемо, щоб цирк прийшов до наших ґаджетів і екранів.
Цирк - це історія про любов. Наша історія. Через зіткнення, підступ і зраду. Якщо хочете - історія про неподільну любов, яка завжди перемагає. Тому й цирк, безсумнівно, переможе. Неподільна любов, яку дарує циркове мистецтво, сильніша за будь-яку вірусну епідемію!
Тримаймося, і продовжуємо працювати!
Щиро Ваш,
Сергій Кабаков,
генеральний директор - художній керівник
ДП "Державна циркова компанія України"
©2016 - 2017 | web-designer Evgen Chernets
